Тепла підлога своїми руками – Теплый водяной пол своими руками: особенности и нюансы. Как сделать теплый пол своими руками, необходимые материалы и инструменты

Технология монтажа электрического теплого пола своими руками, фото и видео

В даний час для пристрою теплої підлоги все частіше стали застосовувати електрику. У цьому випадку застосовується спеціальний електричний кабель, за допомогою якого і відбувається нагрівання підлоги. сайт самостійний ремонт квартири, підготував хорошу інструкцію по влаштуванню, вибору та встановлення підігріву підлоги своїми руками з фото матеріалами. Отже, приступимо.

Пристрій електричної теплої підлоги

Варіант теплої підлоги, в якому застосовується електричний кабель, на відміну від водяної системи обігріву, доступний як власникам приватних будинків, так і жителям міських багатоповерхівок. При влаштуванні електричного підігріву підлоги не потрібно ніякого монтаж труб і їх підключення до системи теплопостачання, вся робота полягає в прокладці тонкого електричного кабелю, і приєднанні його до електричної мережі.

Системою такого статі набагато легше управляти, так як є досить багато різноманітних електронних пристроїв, які подбають про те, щоб температура була весь час на заданому рівні. Такі теплі підлоги можна використовувати в різноманітних приміщеннях, включаючи заміські будинки, дачі. Наприклад, використовуючи таку систему, можна підтримувати необхідну температуру в невеликому заміському будинку або налаштувати таймер включення так, щоб до моменту виїзду з гаража приміщення було прогріте, для впевненого запуску двигуна.

За своєю будовою електричний тепла підлога багато в чому схожий на систему підігріву, в якій теплоносієм служить вода. Способи укладання також практично не відрізняються від монтажу водяної теплої підлоги, вся різниця полягає лише в тому, що в цьому випадку нагрівальним елементом є кабель.

Як вибрати електричний тепла підлога. типи кабелів

За принципом роботи нагрівальні кабелю діляться на два типи:

1. саморегулюючі.
2. резистивні.

Вся система електричної теплої підлоги складається з силових проводів, які прокладаються для підключення системи (в основному вони прокладаються в стіні), і власне кабелі, за допомогою яких проводиться обігрів підлоги. Для зменшення опір з’єднання силових і обігрівальних кабелів проводиться за допомогою спеціальних муфт, як показано на фото нижче.

резистивний кабель

Основным нагревательным элементом резистивного кабеля является жила имеющая повышенное сопротивление, проходячи по якій електричний струм перетворюється в теплову енергію. Для уникнення ураження людей електричним струмом, нагрівальна жила покривається шаром ізоляції, зверху якої накладається обплетення з металу. Ця обплетення служить заземленням і є екрануючим захистом від електромагнітних полів, які виникають в результаті роботи. Всі ці шари покриваються зовнішньої ізоляцією. Резистивні кабелі можуть мати як одну, так і дві жили.

одножильний кабель

система, має одножильний кабель, є найпростішим варіантом електричної теплої підлоги. Її монтаж полягає в прокладанні кабелю по площі підлоги, для чего следует предусмотреть подключение обеих концов кабеля к системе энергоснабжения, то есть кабель располагается на полу в виде петли. Така система поряд з її простотою має один істотний мінус, в результаті протікання електроструму по жилі кабелю утворюється електромагнітне поле. Обшивка згладжує це фізичне явище, нор результат не завжди є задовільним.

двожильний кабель

В Кабель двожильний є ще й струмопровідна жила, яка розташовується між двох нагрівальних проводів. З огляду на те, что электрический ток проходит в разных направлениях, електромагнітні поля, що виникають в різних проводах, компенсують один одного. При монтажі резистивних кабелів слід ретельно закладати їх в стяжку, щоб не сталося перегрівання, і кабель не вийшов зі строю.

саморегульовані кабелі

Такі кабелі позбавлені недоліків, які є в резистивних кабелях, так як тут нагрівальним елементом служить полімерна матриця. У разі перегріву однієї ділянки, в ньому відбувається зниження сили струму, что влияет на выделение тепла. В этом участке происходит снижение температуры, в той час як вся інша система працює в штатному режимі. Саморегульовані кабелі мають вартість в кілька разів більшу від звичайних нагрівальних кабелів, але гарантують тривалий термін служби.

Плівковий інфрачервоний тепла підлога это отличный вариант когда нет возможности сделать стяжку его можно уложить под ламінат або ковролін. переваги очевидні, дізнатися детально про плівковому поле.

• __TITLE__

  __DESCRIPTION__

Правила расчета теплого пола электрического

При покупці кабелю потрібно спочатку визначити потужність всієї нагрівальної системи, в розрахунку на 1м². Фахівці радять дотримуватися наступних параметрів вибору:

• спальна кімната — 100-150 Вт / м²;
• передпокій, коридор, кухня — 150 Вт / м²;
• туалет, ванна — 180 Вт / м²;
• балкон, лоджія — 200Вт / м².

Користуючись цими даними можна легко визначити питому потужність системи підігріву підлоги. При розрахунку слід виключити площу, яка зайнята постійно стоять предметами (шафи, дивани, ванна, холодильник і т.д.). Всі ці предмети заважають нормальній циркуляції повітря, а це послужить причиною зайвої витрати електроенергії, а також в цих місцях можливий перегрів кабелів і вихід їх з ладу.

Слід також мати на увазі, що електропроводка в житлових приміщеннях розрахована максимум на 2 — 4 КВт, тому розраховуючи потужність підігріву потрібно враховувати цей момент. Як варіант виводити окремо.

Розрахунок потужності кабелю розраховується за наступною схемою. Якщо взяти, наприклад, площа спальної кімнати 5 м², при цьому потужність повинна бути 100 Вт / м². Отримуємо 100х5 = 500 Вт. У магазині необхідно підібрати кабель, має відповідну потужність. найближче, допустимо, виявиться кабель довжиною 24 м, має потужність 550Вт. Теперь нужно вычислить шаг укладки кабеля − 5х100/24=21 см (розподіл тепла S х100 / довжину кабелю) Допоможе в цьому наш онлайн калькулятор розрахунку потужності електричного теплого статі.

Технология установки

Перед тим як монтувати електричну теплу підлогу, потрібно визначити місце, де має бути встановлювати термостат. Для цього в стіні потрібно видовбати отвір, в яке буде встановлена ​​монтажна коробка. Зазвичай це робиться на висоті 50 — 100 см. Після цієї процедури необхідно до місця установки коробки підвести електроживлення і заземлення. Від місця установки робимо в стіні канавку, по якій будуть йти силові дроти до місця з’єднання з нагрівальним кабелем.

Один з варіантів технології установки в кімнаті, в даному прикладі ванній

Після всіх цих робіт приступають до укладання кабелю, попередньо зробивши шар теплоізоляції товщиною близько 2 см. Кабель укладається на вирівняну поверхню. При монтажі кабелю слід стежити за тим, щоб ряди кабелю не стикалися між собою. Кабель укладається за схемою, отриманої при розрахунку. Можна робити укладання як паралельними лініями, так і по спіралі, т.к. великої різниці в цьому немає. Укладання проводиться на монтажну стрічку, яка укладається з кроком близько 50 см. Следует провести силовые провода к термостату, сполучна муфта повинна обов’язково перебувати в бетонній стяжці. Після укладання нагрівального кабелю встановлюється датчик температури, він повинен обов’язково монтуватися в пластиковій трубці. Перед остаточною заливкою підлоги слід перевірити тестером якість кабелю, щоб уникнути повторної розбирання стяжки в разі заводського браку кабелю.

Для контролю за температурою слід віддавати перевагу програмованим термостатам, що дозволить використовувати підігрів в той час, коли господарі присутні в приміщенні.

тепер, коли все встановлено на свої місця, можна починати заливати стяжкою. Якщо поверхня підлоги тверда, товщина шару стяжки повинна бути більш 3 см, а якщо ви укладаєте теплоізоляційний шар, то більш 5 см.

До підключення нагрівального кабелю можна приступати коли затвердіє стяжка. Гвинтові затиски є на тиловій стороні термостата, к ним нужно подсоединять провода датчики, які визначають температуру підлоги, а також дроти живлення від нагрівального кабелю і електропроводку, яка живить всю систему. важливо правильно підключити до електричного щитка. Якщо ви не впевнені, що зможете правильно з’єднати електричну теплу підлогу, то радимо подивитися відео поради фахівців.

• 

  Серкет монтажу Тенлі статі

• 

  Помилки монтажу теплої підлоги

• 

  Монтаж під плитку

• 
• 
• 

Монтаж електричної теплої підлоги на цьому закінчується. Для аналізу і остаточного вибору системи подивіться, як зробити водяна тепла підлога своїми руками, технологія монтажу трохи відрізняється. можливо, ви захочете прокласти саме водяна підлога прокласти. Якщо залишилися які-небудь питання, то сміливо задавайте їх у коментарях.

Підбірка відео з вибору і монтажу електричної теплої підлоги

Відео:

Відео:

Відео:

Відео:

Тепла підлога: водяна або електрична?

Багато людей перед вибором системи опалення в своє житло задаються питанням: яку ж систему вибрати? Якщо ви знаєте про всі переваги теплої підлоги і вирішили, що саме вона буде служити джерелом тепла у вашому будинку, то тут виникає питання, а яка саме тепла підлога краще? Як вибрати правильну теплу підлогу в будинок, щоб вона була і економічною і легкою в монтажі та ще й довговічною? Давайте розглянемо для початку, які ж види теплих підлог існують на сьогодні.

Види теплих підлог

Ми не випадково винесли в назву даної статті 2 види теплих підлог: електричну і водяну. Тому як саме вони і складають всю широту вибору видів теплої підлоги. У свою чергу, електричні і водяні теплі підлоги підрозділяються на такі типи.

Електричні:

• Кабельні (з однією або двома жилами)
• Термомати
• Інфрачервоні

Водяні діляться по типу труб:

• Пластикові
• Металеві

Давайте коротко розглянемо кожен з типів теплої підлоги.

Кабельні електричні теплі підлоги складаються з одно- або дво- жильного кабелю, який занурюють в стяжку підлоги. Нагріваючись, вона передає тепло бетону і підлогового покриття. Відносно дешева, але вимагає навичок в укладанні. Є одна особливість: одножильні кабельні теплі підлоги випромінюють більше електромагнітних хвиль, ніж двожильні. Саме тому двожильні кабелі вибирають для місць тривалого перебування людей. Наприклад спальня.

Термомати – це за своєю суттю та ж кабельна електрична підлога, але тільки закріплена в заводських умовах на склосітку. Так її набагато простіше монтувати. Розгорнув рулон і готово.

Інфрачервона тепла підлога підходить для укладання під фінішне підлогове покриття, тому що являє собою дуже тонкий лист спеціальної кераміки. Це підлога, що швидко нагрівається. До того ж, досить надійна. Якщо в ній перегорить один з елементів, то на роботу інших це ніяк не вплине. Такий варіант теплої підлоги підійде при косметичному ремонті своїми руками.

З водяними теплими підлогами ще простіше. Тут теплоносій рухається або по пластикових трубах, або по металевим (мідним).

Отже, яку теплу підлогу вибрати?

Вибір теплої підлоги впирається у ваші потреби і ваші можливості. Якщо ви плануєте робити тільки косметичний ремонт – то ваш вибір за тонкою електричною теплою підлогою. Якщо ви будуєте будинок з нуля, то яку вибрати теплу підлогу в приватний будинок вже складніше завдання. Але навіть вона вирішуване, варто лише дізнатися про всі плюси і мінуси водяної та електричної теплої підлоги.

Плюси і мінуси теплої підлоги

Якщо розглядати переваги і недоліки теплих підлог в цілому, як систему опалення, то можна виділити наступне.

До плюсів теплих підлог відносять:

• Комфорт. Це основний і дуже вагомий плюс теплим підлогам.
• Турбота про здоров “я. Тепла підлога набагато більш «здорова» система опалення, ніж радіатори. Менше пилу, нагрівання випромінюванням за типом сонячного тепла, правильний розподіл тепла по висоті (ноги в теплі, голова в прохолоді) і т.д.
• Естетичність. Ніяких труб, радіаторів. Тільки підлоги.
• Економічність. Правильно змонтована тепла підлога економічніше опалення радіаторами, за рахунок меншої температури теплоносія. Не треба прогрівати повітря під стелею.

До мінусів теплих підлог відносять:

• Складність монтажу. Якщо йдеться про водяну теплу підлогу.
• Дорожнеча. Якщо мова про електричну.

А тепер про специфіку плюсів і мінусів саме водяних і електричних теплих підлог.

• Водяна тепла підлога важче в укладанні, ніж електрична.
• Електрична тепла підлога не доцільна для великих площ опалення. Занадто витратна вона виходить.
• Для електричної теплої підлоги необхідне якісне підведення електрики в будинок. Вона створює досить солідне навантаження на електромережу (споживає в середньому 100 ват на квадратний метр площі).
• У водяних теплих підлог трапляються протікання.
• Електричні створюють електромагнітне випромінювання (хоч і слабке).
• Водяна тепла підлога більш універсальна. Воду можна нагріти і електрикою, і газом, і твердопаливним котлом.

Давайте підсумуємо. Для невеликого, локального обігріву краще вибрати електричну теплу підлогу. Для споруджуваного з нуля приватного будинку хорошою площею – водяну. Радимо почитати нашу статтю як зробити теплу водяну підлогу своїми руками. У місцях, де висота підлоги грає важливу роль – краще електрична тепла підлога, тому що вона не вимагає товстої стяжки.

Головне ж, вибираючи вид теплої підлоги в свій будинок, не забути, що левова частка успіху в обігріві вашого житла лежить на правильному монтажі теплої підлоги. А вже потім грає роль її виду.

Монтаж електричної теплої підлоги своїми руками його технологія.

У наші дні дуже актуально застосування електричної теплої підлоги, переважно при підігріві керамічної плитки, обігріві лоджії, лазні або веранди. Також такі підлоги використовують як доповнення до основного виду опалення. Монтаж електричної теплої підлоги досить простий, якщо слідувати інструкціям.

Схема теплої електричної підлоги.

 

Структура електричної підлоги починаючи від нижнього шару наступна:

• основна чорнова підлоа з бетону, який необхідно виконувати максимально рівно, без западин і горбків, щоб не перепалити кабель;
• теплоізолююча неплавка підкладка під електричну підлогу, наприклад, пінополістирол або пінополіетилен з шаром з фольги товщину, якої підбирають відповідно температурних навантажень;
• кріпильна система, що представляє собою монтажну стрічку або арматурну сітку;
• нагрівальний кабель з наявністю температурного датчика, який подає інформацію на терморегулятор;
• заливка спеціальної суміші для теплих підлог або цементно-пісочна стяжка товщиною близько 3-5 сантиметрів;
• підлогове фінішне покриття, в більшості випадків плитка, але можлива прокладка та іншого покриття.

Матеріали.

Електрична тепла підлога буває двох різновидів:

1. Підлога, яка сформована шляхом самостійного укладання кабелю нагрівання.
2. Підлога з нагрівальними матами, тобто склосітка, в якій є вже прокладений кабель.

Принципової відмінності між цими різновидами немає. У першому випадку мається свобода режиму обігріву і розташування кабелю, а також можливість використання нагрівального кабелю, як для основної, так і для додаткової системи опалення. Мати ж, як правило, використовують для додаткового обігріву.
Кабелі в свою чергу бувають резистивні і саморегулючі. Резистивний складається з однієї або двох жил, які володіють підвищеним опором. Він також називається одножильним або двожильним.

Двожильні кабелі досить прості в монтажі і обладнані системою розсіювання електромагнітного випромінювання набагато краще. Саморегулюючий кабель трохи відрізняється по конструкції.

В даному випадку, виходячи зі своєї конструкції, по всій довжині кабелю відбувається процес самостійної регуляції сили струму, що впливає на нагрівальний елемент. Завдяки цьому кабель не перегрівається на якій-небудь ділянці і не порушує систему обігріву, на відміну від кабелю першого типу. Однак такий варіант обходиться дорожче за ціною.

 Монтаж електричної теплої підлоги -порядок роботи.

Проводячимонтаж електричної теплої підлоги важливий правильний розрахунок потужності системи обігріву для конкретного приміщення. Також температуру підлоги слід врахувати при підборі покриття підлоги. Загальні дані для приміщень різного типу наступні:

• в спальні – 100 -150 Вт / кв.м;
• в коридорі, кухні і передпокої кімнаті – 150 Вт / кв.м;
• у ванній і туалеті – 180 Вт / кв.м;
• на балконі або в лоджії – 200 Вт / кв.м.

Так чи інакше рекомендується звернутися до послуг спеціаліста, який точно визначить потрібну потужність і допоможе підібрати потрібні матеріали. Таким же чином повинна складатися схема електричної теплової підлоги. Участь фахівця також необхідно при підключенні системи і проведенні від розподільного щита додаткової посиленої лінії проводки. Монтаж електричної теплої підлоги ж можна проводити самостійно.

Вирівнювання підлог і укладання теплоізоляції.

У разі, якщо тепла підлога служить в якості основного джерела обігріву слід обов’язково застосувати шар теплоізоляції, товщина якого залежить від того, що укладено безпосередньо під покриттям підлоги. Найкраще для цього підходить пінополістирол 35-ї щільності. Для приміщень вище першого поверху при наявності внизу опалювального приміщення досить застосувати утеплювач товщиною 2 сантиметри. Для приміщень ж першого поверху з наявністю опалювального підвалу рекомендується застосування утеплювача товщиною 3 сантиметри. Для приміщень першого поверху без опалювальних підвалів, балконів, а також приміщень, що знаходяться над арочними наскрізними прольотами слід використовувати утеплювач товщиною не менше 5 сантиметрів, а в будинках з бетонної подушкою, що лежить на грунті – 10 сантиметрів.
Шар теплоізоляції можна прикріпити за допомогою спеціальних дюбелів або укласти на спеціальний клей. Підлоги необхідно робити рівними, без ям, тріщин і перекосів. У зворотному випадку тріщини закладаються цементним розчином, а при перекосі робиться чорнова стяжка і вирівнюється підлогу. Перед укладанням теплоізоляції поверхня обробляється ґрунтовкою, яка перешкоджає утворенню цвілі, а при склеюванні шару теплоізоляції завдяки грунтовці підвищується зчеплення матеріалів між собою. Плити клеяться або закріплюються в декількох місцях за допомогою дюбелів. По поверхні фіксують штукатурну сітку за допомогою пластикових плит або дюбелів з шайбами, рівними по довжині товщині шару теплоізоляції. Таке кріплення додатково прикріплює до підлоги плити.

Розрахунок кабелю для укладання електричної теплої підлоги.

Кабель повинен покривати поверхню приміщення на 80% площі всього приміщення. На 1 квадратний метр закладається потужність в рамках 180-200 Вт / м². Необхідно до укладання електричної теплої підлоги перевірити опір секцій кабелю. Припустиме відхилення близько 10% в обидві сторони від показника, зазначеного в технічному паспорті. Кабель прокладається в місцях знаходження побутової техніки, великогабаритних меблів без опорних ніжок. Від стін відступають на 5-7 сантиметрів. Далі розраховується крок для укладання кабелю. У сантиметрах крок дорівнює площі обігріву, множимо на 100 і ділимо на довжину кабелю. До укладання кабелю слід врахувати те, що секція одножильного кабелю з’єднується з нагрівальним проводом в двох кінцях, а у двожильного кабелю з одного.

Монтаж електричної теплої підлоги  “Підготовчі роботи” .

Щоб встановити терморегулятор в стіні на місці кріплення вирізається поглиблення і проробляється штроба до підлоги. За допомогою алебастру кріплять монтажну коробку для терморегулятора. З неї виходить гофрована трубка, яка укладається в штобру і замазується алебастром. Кінець трубки на 40 сантиметрів заводять в зону обігріву, розташувавши її так, щоб термодатчик знаходився між витками кабелю в центрі. У труби не повинно бути різких вигинів. Під її кінець, на місце розташування датчика, підкладається матеріал для піднесення для того, щоб датчик знаходився майже під підлогою, правильно фіксуючи температуру. Трубку на кінці слід щільно закрити за допомогою ізоляційної стрічки для запобігання потрапляння в неї розчину при стягуванні.

Укладання кабелю.

Кабель розташовують змійкою, при цьому дотримуються обчислений крок. Можна зафіксувати його до металевої сітки за допомогою пластикових стяжок мінімальної довжини. Потім після укладання перевіряється і записується опір кабелю, замальовується схема розташування витків кабелю, включається і перевіряється працездатність системи. Після цього все відключається, знімається терморегулятор до завершення робіт по обробці підлоги.

Монтаж електричної теплої підлоги “Стяжка підлоги”.

Стяжка робиться з піщано-цементного розчину з пропорцією 3: 1 з використанням готових сумішей для стяжок або спеціальних пластифікаторів. Товщина даного шару повинна становити щонайменше 3-4 сантиметрів. Допускається додавання в суміш фіброволокна. Після висихання укладається плитка керамічна плитка із застосуванням спеціального клею для теплої підлоги. Повністю підлога буде готова після закінчення 28 днів. До цього включати підлогу не дозволяється.
Проводячи монтаж електричної теплої підлоги в окремих приміщеннях для отримання підігріву комфортної температури вимоги до виконання більш прості. Теплоізоляція поверхні не обов’язкова, тому допустимо кріплення витків дроту відразу до основи на монтажну стрічку. Дозволяється закладання меншої потужності, близько 150-180 Вт / м². Потрапляючі під основні нагрівальні прилади частини проводів зверху ізолюються тонким шаром пробкової ізоляції (2-3 міліметра) з метою недопущення перегріву. Витки проводу набагато простіше фіксувати на пелюстки монтажної стрічки. Однак при попаданні витків кабелю на з’єднувальні шви плит перпендикулярно їх укладають півмісяцем з урахуванням невеликого запасу для виключення натягу через деформацію плит через зміни температури. Інших особливих відмінностей технологія монтажу електричної теплої підлоги немає.

 Технологія монтажу електричної теплої підлоги “практичні поради”

При складанні схеми розташування нагрівального кабелю необхідно попередньо подбати про те, щоб кабель не потрапляв під великогабаритні меблі (допустимі меблі на ніжках). В іншому випадку є ризик перегріву кабелю, що призведе до вимушеного ремонту теплової підлоги.
Важливо дочекатися повного висихання бетонної стяжки для теплої підлоги. На це йде не менше 28 діб. Якщо включити підлогу раніше, матиме місце розтріскування стяжки або утворення порожнин. Це призводить до нерівномірного нагрівання підлоги, перегорання кабелю і завершується непотрібними ремонтними роботами.
І, звичайно ж, не варто забувати про ретельному дотриманні інструкції, яка додається до теплої підлоги. Бажано наявність фахівця для обліку всіх дрібниць і нюансів.

Тепла підлога у ванній кімнаті своїми руками

Тепла підлога не здатна зменшити витрати на опалювальні послуги, але це набагато більш комфортно. Так ви не тільки отримуєте добре опалювальне приміщення, але і отримуєте можливість ходити по голому полу. Однак перш ніж почати монтувати тепла підлога у ванній кімнаті своїми руками, слід розібратися, який вид найбільше вам підходить.

Зміст статті (Содержание)

Види теплих підлог

Існує два основних види:

• Електричний. У них теплова енергія подається безпосередньо на підлогове покриття, яке є плюсом і мінусом. Такий тип опалення, придатний для невеликих площ: веранд, ванних кімнат, мансард. Однією з різновидів таких підлог є плівкові – це спеціальна плівка, яка створює тепло за рахунок нагрівальних елементів, підключених до електрики. Його можна покласти під будь-яке підлогове покриття (лінолеум, ламінат, ковролан), крім плитки, що обмежує область застосування. Його можна укладати на будь-які поверхні – вертикальні, горизонтальні. Але якщо у вашій ванній підлога викладена плиткою, цей варіант вам не підходить, тут доречний кабельний електричний підлогу.

• Водяний тепла підлога. Тепло здійснюється за рахунок труб, по яких проходить гаряча вода. Основний мінус таких підлог – вони займають багато місця по висоті, до 15 див. Необхідно позбавлятися від старої стяжки і робити нову, укласти теплоізоляцію. Така підлога краще всього встановлювати у своїх домівках, тому необхідно місце для котла і колекторів. У маленькій ванній кімнаті це буде виглядати естетично.

Що являє собою водяна тепла підлога?

Пристрій водяної підлоги нескладне: до нагрівального котла, за допомогою труб, підключають колектори – один для подачі гарячої води, інший для його відтоку. Іноді котел забезпечений додатковими елементами, розширювальний бак, манометр, електронасос. Котел підійде будь-який: газовий, вугільний, електричний. Труби для такої підлоги краще використовувати металопластикові. Вони легко приймають потрібну форму, добре гнутися і не дорогі.

Насос для водяної підлоги вибирайте той, який здатний працювати при низьких температурах (30-40 градусів).

Основними перевагами таких підлог є їх економічність і хороша теплопередача, за рахунок високого ККД нагрівальних котлів. Підходить для обігріву приміщень великої площі. До недоліків можна віднести високу ціну монтажу і матеріалів.

Монтаж водяної підлоги

Щоб встановити теплий водяна підлога у ванній кімнаті своїми руками швидко і просто нам знадобляться:

1. труби. Приблизно на 1кв.м приміщень потрібно 6-7 труб;
2. колектори для подачі гарячої води і її відтоку;
3. щиток для колектора, щоб приховати його.;
4. арматурна сітка та необхідні матеріали для стяжки;
5. хомути;
6. робочий котел.

Сам процес монтажу можна описати наступним чином:

• Робимо теплоізоляцію з пінопласту або пінополістиролу. Вона повинна бути з фольгированной поверхнею. Якщо її не зробити, то це збільшить тепловтрати.
• По периметру кімнати, уздовж стін і секторів прокладаємо демпферну стрічку. Вона компенсує теплове розширення стяжки.

Укладаємо арматурну сітку. До неї кріпимо труби пластиковими хомутами, з кроком в 1 метр. Крок укладання труб від 10-40 см, а мінімальна відстань від стін 8 див.

Хомути сильно не затягуйте. Т. до труби під температурою можуть розширюватися і деформуватися.

• Підключаємо труби до колектора: початок труби до виходу гарячої води, а кінець до отвору для її охолодження. Закріплюємо колектори гайками.
• Перевіряємо працездатність системи. Включаємо котел на повну потужність, подаємо воду під високим тиском (в 1,5 рази більше, ніж звичайне). Перевіряємо всі з’єднання на відсутність протікання.
• Робимо стяжку, піднімаючи підлогу приблизно на 7 див.

Особливості електричної підлоги

Для ванної кімнати краще всього вибирати електричні мати.

Залежно від виробника, комплектація таких підлог може незначно відрізнятися, але найчастіше вони складаються з:

1. плівки-сітки, на яку покладений нагрівальний кабель;
2. терморегулятор, регулює температуру;
3. з’єднувальні проводи.

До таким набором потрібно купити утеплювач. Він знизить втрати тепла, за рахунок чого можна заощадити гроші на електриці.

Монтаж кабельної (електричної підлоги)

• Готуємо підлогу. Поверхня повинна бути рівна і чиста. Перед початком робіт необхідно ретельно вимити підлогу. Старе покриття необхідно вирівняти, якщо це не можливо, робимо стяжку.
• Робимо окремий висновок з щитка для підключення підлоги до електрики.
• Укладаємо теплоізоляцію, залишаючи відступи в кутах кімнати 0,5-1 див.
• Кладемо нагрівальний кабель, який кріпиться до підлоги за допомогою спеціальної монтажної стрічки. Укладаємо Кабель зигзагоподібно, дотримуючись відстань між витками 25 див. В деяких наборах, така стрічка заздалегідь приклеєна до кабелю. Вона потрібна, щоб не виникало перегинів і зберігалося відстань між петлями кабелів.
• На стіну монтуємо терморегулятор. Робимо під нього отвір в стіні і залишаємо канавку для кабелю. Підключаємо до терморегулятора, нагрівальний кабель, а потім підводимо електрика.
• Перевіряємо працездатність системи за допомогою подачі напруги і вимірювання опору.
• Якщо несправностей не виявлено заливаємо підлогу і укладаємо потрібне покриття.

Кожен з видів теплої підлоги має свої нюанси і тонкощі установки. Варто вибрати той, який підходить вам за фінансовими показниками, а так само продумайте який спосіб установки можливий у вашій ванній кімнаті. Будь-який варіант ви цілком зможете монтувати самостійно, головне запастися терпінням і працювати акуратно.

відео-інструкція по монтажу, особливості підлогового покриття для каркасного котеджу, ціна, фото

Водяна тепла підлога вперше з’явилась шість тисяч років тому і використовувалася на території Швеції, але, за словами істориків більш досконалі системи подібних конструкцій стали застосовуватися в Стародавньому Римі. У наш час даний метод обігріву використовується досить рідко і при будівництві будинків зазвичай не закладається в проект.

Саме тому водяне опалення підлоги в приватному будинку або квартирі встановлюють самостійно.

Правильно виготовлена тепла підлога створить в приміщенні комфорт і затишок

Виготовлення

Варто зазначити, що існує маса різних систем подібного обігріву, які мають свої властивості та особливості монтажу. Тому перш ніж приступати до роботи, необхідно детально вивчити інструкцію, яка додається до контролюючих вузлів і систем або створити свій власний проект.

Любительське фото, що показує виготовлення ідеально рівної стяжки за кілька хвилин

 

Підготовка поверхні

• Для початку роблять підлогову стяжку, щоб вирівняти поверхню. Для правильного функціонування рекомендується, використовувати спеціальну вирівнюючу суміш, яка практично повністю усуває всі перепади.
• Для захисту від грибка і цвілі підлогу обробляють антибактеріальною ґрунтовкою.
• Потім по периметру стін монтують демпферну стрічку, на всьому рівні розташування підлоги. Справа в тому, що при нагріванні підлога буде розширюватися і щоб уникнути розтріскування та пошкодження необхідно встановити таку прокладку.

Монтаж пінополістиролу для утеплення поверхні

 

• Далі на поверхню укладають утеплювач для підлоги квартири або будинку. Це роблять для того, щоб нагрівальні елементи не витрачали свою енергію на незайнятий простір. При цьому найкраще, використовувати пінополістирол міцність якого може витримувати 35 і більше кілограм на сантиметр кубічний.
• На наступному етапі на поверхню наносять спеціальну плівку з відображаючою поверхнею. Вона допоможе правильно розподіляти інфрачервоне випромінювання і підвищить ефективність обігрівача.

Спеціальне покриття з від ображаючою поверхнею

 

• Варто відзначити, що водяну теплу підлогу в котеджі з площами кімнат більше 50 квадратних метрів потрібно виготовляти з двома контурами, а між ними також встановлюють демпферну стрічку, щоб виключити вплив розширення один на одного.

Порада! Етап підготовчих робіт дуже важливий при виготовленні теплих підлог. Тому до нього необхідно підходити дуже відповідально, дотримуючись всіх вказівок інструкції.

Установка демпферної стрічки для захисту від розширення в результаті нагрівання

 

Встановлення труб

• Для початку на поверхню монтують спеціальну армуючу сітку. Вона не тільки забезпечує надійне зчеплення майбутньої стяжки, але і дозволяє зафіксувати труби в потрібному положенні за допомогою пластикових затискачів.

Вкладання труб у вигляді равлика в двоконтурному виконанні з розділення за допомогою демпферної стрічки

 

• Існує два способи укладання нагрівальних елементів, які дають максимальну ефективність. Перший, виглядає у вигляді змійки, а другий називається равлик, оскільки для монтажу використовується принцип спіралі. Вибір одного з них залежить тільки від особистих переваг майстра.

Укладання у вигляді змійки

 

• Варто відзначити, що коли роблять водяну теплу підлогу в приватному будинку, то відстань між трубами не завжди залишають однаковою. Зазвичай її зменшують біля тієї стіни, яка відокремлює приміщення від вулиці. Це підвищує інтенсивність нагріву в цьому місці, захищаючи від холоду зовні.
• Після того, як труби поклали, між ними встановлюють датчик температури. Справа в тому, що різниця між поверхнею, яка прогрівається і водою в системі може коливатися від 10 до 20 градусів, а контролювати даний теплообмін дуже важливо. Це пов’язано з тим, що не варто перегрівати підлогу вище 30 градусів Цельсія, оскільки дана дія може привести до появи тріщин.

Порада! Для створення нагрівальних елементів можна використовувати звичайні водопровідні труби, які призначені для високих температур. Однак професіонали рекомендують використовувати спеціальні матеріали, розроблені саме для цих цілей. Це значно збільшить термін експлуатації всієї системи.

Установка мідних труб для створення теплих підлог з одночасним проведенням опалення батарей

 

Стяжка

• Перед тим як робиться стяжка підлоги квартири або будинку, необхідно на труби в місцях виходу їх з бетону, надіти спеціальні захисні прокладки. Вони виконуватимуть функції демпфера і захистять матеріал від швидкого зношування.
• Варто відзначити, що стяжка на водяну теплу підлогу в каркасному будинку або будь-якому іншому приміщенні проводиться під тиском в системі. Це необхідно для того, щоб перевірити всі елементи перед заливкою і не допустити появи тріщин при початку експлуатації. При цьому нагрів включати не варто.
• Цементну суміш для такої підлоги найкраще виготовляти з наповнювача у вигляді відсіву. Також в неї варто додати спеціальний пластифікатор для підвищення еластичності. Це дозволить запобігти появі тріщин при постійному розширенні.
• Заливку підлоги роблять таким чином, щоб відстань від труб до поверхні була від 1 до 3 сантиметрів, якщо планується встановлювати плитку. У будь-якому іншому випадку вона повинна бути від 3 до 5 сантиметрів. Це забезпечить максимальну ефективність при мінімальних витратах енергії.

Для покриття великих площ найкраще використовувати цементний розчин на основі відсіву

 

• Прибирати тиск можна тільки після того, як стяжка повністю застигла і набрала міцність.

Порада! Деякі майстри рекомендують протягом тижня вечорами поливати таку підлогу водою, щоб надати їй додаткової міцності й еластичності. Однак якщо використовувався спеціальний пластифікатор, то цього робити не потрібно.

Найпростіша схема обігріву підлог за допомогою гарячої води

 

Система

Зазвичай водяні теплі підлоги в приватному будинку з’єднують з системою опалення заснованій на котлі. Однак існують і інші прилади, що забезпечують підігрів рідини до певної температури. Вибір такого пристрою залежить тільки від особистих переваг майбутніх мешканців та їх добробуту.

Послідовний тип змішування води для підігріву підлоги

 

Варто відзначити, що практично всі системи даного типу використовують проточний насос. Це пов’язано з тим, що нагрівальні елементи знаходяться нижче рівня підлоги, і організувати контурний самоплив гарячої рідини просто не вийде, оскільки вода постійно буде змішуватися і утворюються холодні зони.

 

Деякі майстри намагаються виготовити насосний вузол своїми руками, витрачаючи на це багато сил і часу. Однак професіонали рекомендують відразу придбати готовий пристрій, який не тільки матиме насос необхідної продуктивності, але і всі додаткові пристрої, які зібрані в частину системи.

Такий вузол досить приєднати в потрібне місце відповідно до розробленого проекту або інструкції.

Паралельний тип змішування води для нагрівання труб в підлозі

 

Також варто відзначити, що на ринках можна знайти і готові колекторні вузли, які включають в себе змішувачі, байпас і вентиль. Окремої уваги заслуговують і готові модулі, які оснащуються манометрами, датчиками температури і запірними клапанами.

Зазвичай ціна таких виробів досить висока, але це позбавить майстра від твору різних розрахунків і від створення саморобних конструкцій, які можуть виявитися ненадійними. Варто відзначити, що заводські системи зазвичай орієнтовані на певну схему установки, але при необхідності можна вносити в них свої зміни, які слід відобразити на проекті.

Готові модулі для організації підігріву теплої підлоги використовують воду

 

Для з’єднання всіх вузлів та елементів даного опалення використовують спеціальні фітинги, які оснащуються гумовими прокладками. Однак деякі майстри воліють на нарізні сполучення додатково наносити ущільнювальну стрічку.

Потрібно розуміти, що існує маса різних способів з’єднання всіх елементів системи. При цьому серед них немає абсолютно ідеальної або досконалої, що постійно породжує суперечки між майстрами. Саме тому спочатку слід ознайомитися з найпопулярнішими способами установки і на їх підставі робити висновок.

Найпростішим рішенням в даній ситуації можна назвати те, яке передбачає придбання заводської продукції та дотримання при її монтажі всіх вказівок, які дає інструкція. Однак спочатку необхідно підібрати готову систему, яка б підходила під габарити обраного приміщення.

Порада! Всю систему необхідно зібрати і перевірити перед виготовленням стяжки. В іншому випадку можуть бути виявлені дефекти, для виправлення яких необхідно буде розбирати підлогу.

Зовнішній вигляд колектора з насосно-змішувальним вузлом

 

Розрахунки контуру для початківців майстрів

Деякі будівельники відчувають великі складнощі, коли заходить мова про твір точних розрахунків. Особливо це помітно тоді, коли доводиться стикатися з теплообміном або подібними величинами.

Тому для початківців майстрів можна використовувати вже готові технічні рішення, вірність яких доведена практикою:

• Краще всього використовувати стандартний насос, який дозволяє створювати напір у 6 метрів і при цьому має пропускну здатність 40 літрів на хвилину. Він відмінно підійде для труби з діаметром 16 мм і довжиною до 65 метрів.
• Якщо планується використовувати даний насос з подібною трубою, то можна створити до 12 контурів при застосуванні послідовного змішування.
• Якщо використовується труба довжиною 80 метрів, то для такого насоса підійде створення від 5 до 8 контурів.
• Не варто створювати системи, що перевищують 100 метрів. Це дуже марнотратно з точки зору збереження енергії. Краще створити два окремих контури по 50 метрів.
• Якщо в приміщенні використовують інші нагрівальні прилади, то крок між трубами повинен бути 15-20 см. Це не дозволить виникнути перепадам через різницю температур.

Висновок

У представленому відео в цій статті ви знайдете додаткову інформацію з даної теми. Також на підставі тексту, який викладений вище, можна зробити висновок про те, що в монтажі теплих підлог, які працюють на основі води, немає нічого складного. Однак цей процес вимагає чіткого дотримання інструкцій.

Окремо варто відзначити велику різноманітність систем циркулювання води. До даного питання необхідно підходити дуже відповідально, оскільки кожна схема має свої переваги і недоліки.